Вийшов з друку „Економічно-благочестивий вісник“ №4 (718) за другу половину лютого 2026 року.
- 22 лют.
- Читати 3 хв
Дорогі друзі!
Презентуємо новий випуск газети «Економічно-благочестивий вісник» №4 (718) за другу половину лютого 2026 року. Загалом цей номер — про чесність перед Богом і собою. У наш воєнний час особливо важливо не розгубити себе, не звикнути до болю й не шукати виправдання у обставинах, а чесно поставити перед собою запитання: ким я є сьогодні?
На першій шпальті стаття «Чотири роки великої війни: чесно перед Богом і собою». Автор запрошує нас до непростої, але дуже важливої розмови: ким ми стали за ці роки? Чи не звикли до болю, чи не стали відкладати добро «на потім», чи часом не виправдовуємо власну байдужість? Це звучить, як щира розмова людини з Богом, яка спонукає кожного уважніше придивитися до себе. Автор нагадує: війна — це не лише фронт і новини, а й глибокі зміни всередині кожного з нас.
На сторінках рубрики «Світанок» читаємо дві оповіді Лариси Блідар. Це історії про любов, втрати, надію, про життя, яке проходить через випробування і все ж не втрачає внутрішнього світла. Через долі героїв авторка показує, що навіть у темні часи людина може зберегти вірність, гідність і здатність любити. Для юних і дорослих читачів це звучить як важливий меседж: свою душу потрібно берегти, особливо коли навколо неспокій.
Далі знаходимо статтю «Скарби моєї скрині». Тут йдеться про духовну спадщину, яку кожен із нас носить у собі: спогади, традиції, настанови старших, пережитий досвід. Авторка розмірковує над тим, що справжні скарби — не матеріальні, а ті, що формують характер і допомагають вистояти. У часи випробувань саме ці «скарби» стають опорою.
У рубриці «Слово пастиря» подано духовне звернення священника — про відповідальність християнина за власні вчинки, про чистоту думок і намірів, про те, що віра повинна проявлятися не лише в слові, а й у конкретних діях щоденного життя.
Рубрика «Світло народного слова» продовжує знайомити читачів із мудрістю нашого народу. Через прислів’я й короткі роздуми автор демонструє, як у простих словах закладена глибока духовна істина. Народна мудрість тут постає не як фольклорна прикраса, а як орієнтир для щоденного життя.
На наступних сторінках газети великий матеріал про заняття Львівської Світанкової школи під назвою «Дерен зацвітає — весну зустрічаєм, пташок закликаєм!». Стаття розповідає про давні звичаї зустрічі весни, про те, як через обряд і спільну радість виховувати дітей у любові до рідної землі та традиції. У простих діях відкривається глибший зміст: людина покликана бути співтворцем добра.
У номері продовжено публікацію книги «Великодні гаївки «Світанку», що готується до друку. Читачі знайомляться з новими розділами майбутнього видання — гаївками, у яких звучить радість Воскресіння, любов до рідної землі й пам’ять про наше духовне коріння. Ці тексти нагадують, що традиція — це не минуле, а жива спадщина, яку ми покликані берегти й передавати майбутнім поколінням.
Далі читаємо статтю «Материнське серце і наш обов’язок». Це роздум про вдячність і пам’ять, про тих, хто зберіг для нас вогонь віри й любові. Материнське серце постає як образ жертовності та турботи, а наш обов’язок — не дати цьому вогню згаснути.
Завершує змістову лінію номера рубрика «Різне» з практичними порадами та корисними нотатками для повсякденного життя. Навіть у дрібницях — у господарській турботі, у вмінні ладнати дім — відчувається відповідальність і порядок, які починаються з внутрішнього стану людини.
Хоч матеріали цього випуску торкаються різних тем, усі вони зводяться до однієї думки: справжні зміни починаються з чесності перед Богом і собою. Цей номер запрошує зупинитися й запитати себе: що я зберігаю у своїй «скрині»? Що передаю далі? Ким стаю в час випробувань?
Якщо теми цього випуску знаходять відгук у вашому серці, запрошуємо ознайомитися з номером. Хай прочитане стане для вас підтримкою й нагодою замислитися над власним життям.
Слава Іісусу Христу!
Слава навіки Богу!
Замовити цей випуск можна на нашому сайті (натиснувши кнопку вище) або написавши нам на електронну адресу чи зателефонувавши. Передплатити видання можна: у будь-якому відділенні АТ «Укрпошта» або онлайн:
Коментарі