У автобіографічній довідці Світлана Кічун зазначила: „Я тільки дві дати вважаю значущими: день народження (15 грудня 1964 року в місті Києві), та коли, милістю Божою, потрапила до Гарафіни Маковій на індивідуальну бесіду, бо  Господь бачив мій біль, мої  сльози і дав шанс на порятунок. Отож стараюся бути такою, як хоче бачити мене Бог. Інше — не важливе.

Головне — передати заклик Бога до дорослих бути милосердними і уважними до дітей, до їх болей”.

Світлані Кічун вдалося справитися з своїм завданням. Її книга — „Що тобі так боляче, дитяточко?..” заставляє задуматись і на багато речей поглянути зовсім іншими очима. Бо зробила Світлана Кічун свою роботу з позиції далеко не традиційної, проте — вкрай необхідної нам у сьогоднішньому часі.

Хто був у приміщенні Народознавчо-Просвітницького Центру Гарафіни Маковій (Факела) у Чернівцях, обов’язково у трепеті, а то й зі сльозами на очах, спинявся перед величезною іконою „Господнє Милосердя”, що при вході.

Ця Ікона, сповнена разючої благодаті, написана Світланою Кічун „Факелу” у дарунок.

Отож авторка книжки „Що тобі так боляче, дитяточко?..” давно пише ікони. Багато з них стали надбанням церков, монастирів.