Вийшов з друку «Економічно-благочестивий вісник» №6 (720) за другу половину березня 2026 року
- 27 бер.
- Читати 3 хв
Дорогі друзі!
Представляємо вашій увазі «Економічно-благочестивий вісник» №6 (720) за другу половину березня 2026 року.
Цей випуск починається з думки, яка справді спонукає замислитися: світ навчився добре рахувати, але від того не став ні добрішим, ні чистішим... Саме ці слова передують великій статті Павла Холода «Найкраща економіка — це відсутність економіки». Тут ідеться не тільки про гроші, ринки чи технічний розвиток. Значно важливіше інше: що відбувається з людиною, коли вигода починає керувати не лише господарськими справами, а й душею, родиною, усім життєвим устроєм. Цей допис спонукає проаналізувати наше сьогодення і подивитися, що саме ми ставимо на перше місце.
Далі в номері подано рубрику «Слово пастиря», у якій священник Валентин Рижов осмислює події зі свого життя, що на перший погляд можуть видатися буденними: тут і верба, що ніби озивається до людини, і пташки, які «подарували радість», і проста розмова, що стає початком зміни внутрішнього світу людини. Усе це складається в одну ясну думку: Божий світ не мовчить до людини, але щоб його почути, треба мати живе серце.
Після цих сторінок у випуску постає тема пам’яті — живої, болючої й сповненої вдячності. У матеріалі «Не заросла стежина» і в наступних свідченнях про п’яті роковини відходу народознавиці Гарафіни Маковій відчувається щира вдячність людей, яких Її слово колись стрепенуло, повернуло до молитви й допомогло чесніше подивитися на себе. До Її могили знову прибули люди з різних куточків України. Серед тих, хто прийшов, були і старші, і молодь, а це особливо важливо: значить, Її слово не замкнулося в одному поколінні, а продовжує торкатися людей і сьогодні. Ці дописи спонукають глибше відчути, що саме залишила по собі ця Людина і чому до неї й далі тягнуться серця.
Після цієї лінії пам’яті номер природно переходить до великого матеріалу «Писанковий світ. Хай відроджений цей духовний світ множиться в силі Божій». Тут писанка відкривається як оберіг, у який наші предки вкладали свої прохання про добро, захист, життя і Божий лад, а голоси дітей і дорослих зі Львівської Світанкової школи наповнюють цю розповідь справжнім і неповторним теплом. Через весь матеріал червоною ниткою проходить думка: традиція залишається живою тоді, коли про неї не лише згадують, а втілюють у власному житті й передають далі.
У постійній газетній рубриці «Світло народного слова» продовжуються роздуми над українськими прислів’ями. У цьому випуску це — «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся». І це одна з тих сторінок, які читаються не просто для загального розвитку, а як розмова із сумлінням. Тут ідеться не про далеку абстрактну неправду, а про наші щоденні малі лукавства — ті, якими людина сама собі перекриває дорогу до істини, до довіри, до Бога.
Далі в номері продовжується публікація книги «Великодні гаївки «Світанку»». Тут уже інший настрій — світліший і співочіший. Через гаївки, спогади і великоднє слово відчувається зв’язок поколінь, живе коріння і радість Воскресіння Христового, яку наш народ ніс навіть крізь віки. У рубриці «Різне» поряд із практичними порадами щодо здоров’я та щоденного побуту також виразно простежується той самий світоглядний лад видання: духовне тут не відокремлюється від буденного, а пронизує повсякденне життя.
Якщо вам близькі теми цього випуску «Економічно-благочестивого вісника», запрошуємо прочитати його. Хай ці сторінки стануть для вас підтримкою і ще раз нагадають, що людину тримають не вигода й зовнішній успіх, а віра, традиції, пам’ять і добрий слід, який вона залишає по собі.
Слава Іісусу Христу!
Слава навіки Богу!
Замовити цей випуск можна на нашому сайті (натиснувши кнопку вище) або написавши нам на електронну адресу чи зателефонувавши. Передплатити видання можна: у будь-якому відділенні АТ «Укрпошта» або онлайн:
Коментарі